Грошей не треба – здійснюємо конкретні мрії!

До Дня захисту дітей телеканал «Донбас Online» готує спецпроєкт «#Захистимо найдорожче». Як журналісти перетворилися на благодійників та чому навіть досвідчені кореспонденти плакали на цих зйомках – читайте у нашому матеріалі.

Коли в журналістів виникла ідея зробити спецефір до 1 червня, майже відразу з’явилось бачення, що це має бути не лише якісний контент.

«Ми хотіли дійсно допомогти. Адже девіз нашого телеканалу – «Свій для кожного». Ми відчували, що маємо вийти за межі простого мовлення. З іншого боку, в інфополі все частіше лунають історії про так звану «шкідливу» благодійність. Коли, наприклад перед Новим роком, вихованців інтернатів різні організації чи окремі політики просто «завалюють» цукерками та іграшками. А потім про них забувають. Користі від таких дарунків – не дуже багато. Тож ми вирішили шукати конкретних дітей з їхніми індивідуальними потребами та розповідати саме про них», – підкреслила директорка телеканалу Ольга Тихонюк-Шаповалова.

Медійники звернулися до громадських організацій, волонтерів, просто опитували знайомих. Виявилось, це не дуже легка задача. Адже державні органи не відкривають особисту інформацію. Шукали нужденних іншими шляхами. Та знайшли. Першим матеріалом став сюжет про 6-річного Артемку, який хворіє на цукровий діабет. Кадри, де малий сам собі робить укол інсуліну, вразили та розчулили буквально всю телекомпанію.

Не менш вражаюча історія 13-річного Дмитрика з Рубіжного. Хлопець має вади слуху, без спеціальних апаратів не розуміє слів мами, проте добре чує музику. З його родиною спілкувалася ведуча Карина Луніна.

«Я давно спостерігала за людьми, які допомагають дітям. В душі хотіла бути схожою на них. А тут така нагода з’явилась! Звісно, Дмитро та його мама – це люди, які не залишають байдужим нікого. Його зацікавленість, тяга до знань та мрія стати архітектором дивують. А самовідданість мами хлопця та енергія, з якою вона без устану з ним займається, викликає глибоке почуття шани. Сильні емоції – це загалом саме те, чим мені точно запам’ятається цей проєкт. Ми їх буквально проживали. І – нескінченні телефонні переговори. Здається, я дзвонила на день 300 разів різним людям. Голова йшла обертом. Але я дивилась в очі цих дітей і розуміла, що воно того варте», – поділилася дівчина.

Телеканал, що працює у лічених кілометрах від війни, не міг лишитися осторонь цієї теми. Діти, які постраждали від бойових дій – болюче питання, не до кінця вивчене і багато в чому не вписане в закони України. Одна з тисяч – історія Валерії з Лисичанська. Містом пронеслися бойові дії, для дівчинки такий стрес обернувся хворобою – цукровим діабетом.

Просто приголомшила журналістів історія Олега та Оксани з Врубівки. Війна забрала їхнього батька. На очах у дітей.

«Найбільше мене вразила історія цих братика та сестрички. У їхній будинок влучив снаряд, коли вся родина була вдома. Діти вціліли просто дивом, але батько загинув. Минуло два роки, але на стінах досі можна побачити кров… Мама дітей плакала, розповідаючи їхню страшну історію. Мимоволі і я не втримала сліз. В таких випадках важко приборкати свої емоції, не пропускати все через себе. Загалом було цікаво та трохи незвично працювати над проєктом. Ми виконували роботу не зовсім притаманну журналістам. Це були певні організаційні моменти. Але зі спостерігачів та оповідачів ми перетворилися на активних учасників ситуації, і це дуже круто. Коли відчуваєш, що зможеш дійсно змінити життя дитини на краще – це надихає», – розповіла випускова редакторка новин Анастасія Дашко.

Однак робити ефір у зовсім темних тонах журналісти на меті не мали. Тож вирішили розшукати талановиту дитину. Зупинилися на сєвєродонецькому музиканті Миколі.

«Це саме той випадок, коли відчуваєш таку безмежну повагу та захоплення людиною, в якої береш інтерв’ю. Тільки цього разу їй сім рочків. Ми звикли, що діти загалом на камеру говорять мало і дуже короткими реченнями. Але точно не зараз. Миколка розмірковує як дорослий, та що казати, він вже прочитав 400 книг! Чи багато дітей можуть таким похизуватися? А рахувати в умі величезні числа? Можу чесно сказати, то і для мене десь в області фантастики. Микола навіть згадав, як минулоріч наша Карина брала у нього інтерв’ю. Та пообіцяв спеціально для неї під час ефіру зіграти на скрипці. Цей хлопчина своїми здобутками та з бісиками в очах нас всіх просто зачарував», – згадує про знайомство з незвичайним першачком журналіст Євгеній Тетяничко.

Коли історії дітей були втілені в сюжетах (без перебільшення, туди потрапила і часточка душі кожного автора), коли їх побачили наші підписники, почали з’являтися й охочі допомогти та виконати конкретну мрію малечі. Та це було лише частиною роботи. Саме життя та проблеми цих хлопчиків та дівчат диктували, яких експертів долучити до ефіру. Щоб бесіда була змістовною та корисною для глядачів, та найголовніше для наших маленьких гостей.

«Цим проектом нам вдалося об’єднати небайдужих людей з усіх куточків України. В нас є, наприклад, меценати з Західної України та столичні фахівці. Ми щасливі стати майданчиком такої взаємодії. Ми невід’ємна частина свого регіону та пишаємося тим, що можемо впливати на його життя. Усіх секретів ефіру розкривати не буду, але запевняю – будуть моменти, де від сліз не втримається навіть глядач з кам’яним серцем. Будуть хвилини доброї посмішки, буде інформація для роздумів. Буде просто життя – наше, спільне. Тож зустрінемося вже у понеділок!», – резюмувала Ольга Тихонюк-Шаповалова.